Євроінтеграційний курс України з втратою Віктором Орбаном прем’єрського крісла пришвидшився. Перший кластер щодо вступу до ЄС має бути відкритий сьогодні. Є надія, що інші п’ять відкриють у липні. Проте вже відомо, що мова йде про часткову інтеграцію. В чому полягають плюси та мінуси такого формату? Скоро відкриють усі кластери Під час нещодавнього візиту Марти Кос, єврокомісарки з питань розширення ЄС вона заявила, що зараз можна говорити з певністю про відкриття першого переговорного кластера на міжурядовій конференції у Люксембурзі 15 червня. “Важливо відкрити зараз перший кластер, а далі – сподіваюся, в середині липня – п’ять наступних… Зараз це абсолютний пріоритет – відкрити усі кластери”, – пояснила вона. Своєю чергою президент України Володимир Зеленський теж заявив, що ми прагнемо відкриття всіх шести переговорних кластерів у червні – липні.
Тож після того, як колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан втратив посаду, євроінтеграційний курс України значно пришвидшився. Розширення прав угорської меншини та судова реформа Аби процес відкриття кластерів розпочався Україна зробила дві речі: розширила права угорських меншин та під тиском Кос ухвалила законопроєкт №13165-2 стосовно декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів.
Щодо першого пункту прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна досягла “всеосяжної угоди” з Україною щодо угорської нацменшини. Він похвалився тим, що його “за три тижні” досяг того, чого експрем’єр Угорщини Віктор Орбан і його команда “не змогли зробити за десять років”. “Ми досягли всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини”, – сказав угорський прем’єр. Він зазначив, що ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на експертному рівні між Угорщиною та Україною, у яких також брали участь політичні організації угорської громади Закарпаття та церкви. “Мені дуже приємно, що за день до Дня національної єдності я можу оголосити, що український уряд зобов’язався найближчим часом включити узгоджені заходи до свого законодавчого поля, тим самим надавши нашим землякам у Закарпатті набагато ширші освітні, культурні, мовні та політичні права, ніж ті, що вони мали дотепер”, – заявив Мадяр. За його словами, ці зобов’язання України “також будуть відображені в її плані дій щодо ЄС”.
Також Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому євроінтеграційний законопроєкт №13165-2, який змінює правила подання суддівських декларацій доброчесності та родинних зв’язків.
Попри офіційний статус, документ розкритикували експерти. Зокрема, у Фундації DEJURE підкреслили, що закон не розв’язує ключової проблеми, задля якої його створювали.
Удосконалення перевірок є умовою восьмого пункту “плану Качки-Кос”, проте проголосований текст суперечить цим домовленостям. План передбачає обов’язкове залучення міжнародних експертів до оцінювання декларацій суддів Верховного Суду, але у фінальному законі така норма відсутня.
Попри це, Брюссель може зарахувати реформу для виділення заморожених коштів, адже ухвалення закону лобіювала єврокомісарка Марта Кос під час візиту до Києва. Наразі незрозуміло, чи наполягатиме Єврокомісія на виправленні документа для його повної відповідності базовим стандартам ЄС. Частковий вступ: плюс та мінуси Попри те, що євроінтеграційний курс пришвидшився, повноцінного приєднання до ЄС найближчим часом не буде.
Кос під час візиту до Києва визнала, що підхід “зворотного розширення”, який свого часу просувала Єврокомісія, був остаточно відкинутий державами членами. Наразі держави-члени ЄС обрали проміжний варіант, за яким держави-кандидати, включно з Україною, зможуть отримувати переваги, подібні до членських, ще до повноцінного приєднання до ЄС.
Рушієм цього процесу, за її словами, є саме Україна та бажання ключових держав допомогти Україні зі вступом. “Треба зрозуміти де саме ми можемо глибше інтегрувати Україну ще до повного членства, тому я зараз дедалі більше взаємодію щодо цього з усіма державами-членами… Ми не знаємо, що буде результатом обговорень лідерів, але можна говорити з певністю – хай який варіант буде обраний, у його центрі буде питання верховенства права”, – заявила Кос. Тож наскільки швидко Україна стане повноцінним членом ЄС наразі залежить від реформ. Основними індикаторами для оцінки того, наскільки Україна готова до вступу, будуть так звані фундаментальні реформи, серед яких верховенство права, протидія корупції, права людини, демократичні інституції тощо. “Що більшого прогресу Україна досягне у фундаментальних питаннях, то більше буде можливостей для поглиблення інтеграції ще до вступу, а також то швидше ви станете частиною нашої родини”, – пояснила Кос. У формату поступового вступу є як плюси так і мінуси. Головною перевагою такої моделі є можливість відчути реальні блага європейського простору ще до офіційного завершення тривалого процесу вступу. Україна зможе отримати доступ до внутрішнього ринку ЄС, що відкриє нові можливості для бізнесу завдяки скасуванню мит і бар’єрів. Це також передбачає поступове залучення до європейських фондів розвитку, інфраструктурних програм, єдиного логістичного, цифрового та енергетичного простору. Тобто країна міцно закріплюється всередині європейської системи, уникаючи багаторічних бюрократичних пауз і не чекаючи моменту, коли всі держави-члени одностайно проголосують за фінальний вступ.
Проте цей підхід приховує серйозні ризики. Найбільша небезпека полягає в тому, що проміжний етап може перетворитися на постійне сурогатне членство. Скептично налаштовані столиці отримають зручний аргумент для затягування процесу, стверджуючи, що Україна вже має все необхідне для розвитку. Крім того, Київ стане споживачем правил, а не їхнім творцем. Нам доведеться впроваджувати європейські директиви та стандарти без права голосу в Раді ЄС чи Європарламенті, тобто без можливості захистити специфіку власної повоєнної економіки. Фінансування за такої моделі залишатиметься обмеженим і цільовим, не даючи доступу до масштабних прямих дотацій, які мають повноправні члени. На кожному новому етапі інтеграції зберігатиметься право вето окремих країн, що залишає простір для політичного шантажу. Наостанок, глибоке економічне зближення жодним чином не вирішує найважливішого питання безпеки, адже європейські гарантії взаємної оборони на кандидатів не поширюються.
Вікторія Хаджирадєва
